- долівка
- [доул’і/ўка]
-ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -л'і/ўкие/ дол'іўки/, -л'і/вок /дол'іво/к
дв'і доул'і/ўкие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
дв'і доул'і/ўкие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
долівка — Долівка: тут: низ, долина, діл [8] … Толковый украинский словарь
долівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
долівка — и, ж. Уторована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога … Український тлумачний словник
долівка — Див. земник … Гірничий енциклопедичний словник
долівонька — долі/вочка, и, ж. Пестл. до долівка … Український тлумачний словник
долівковий — а, е. Прикм. до долівка … Український тлумачний словник
земник (приземник, долівка, вугільна долівка) — земник floor coal, ground coal *Sohlenkohle пачка вугілля незначної потужності, що залишається біля підошви після роботи виконавчого органу гірничої машини … Гірничий енциклопедичний словник
вугільна долівка — Див. земник … Гірничий енциклопедичний словник
Радолівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Утёвка (Самарская область) — Село Утёвка Страна РоссияРоссия … Википедия